Назва «верес» походить від грецького слова «kalunei», що означає «чистити». Старослов'янське походження назви «верес» походить від «вареснец», що означає «іній».
Верес символізує витривалість. Пов'язано це з тим, що ця квітка може вижити там, де будь-яка інша квітки вижити не зможе. Верес може рости навіть на схилах гір серед вітру. Це дужа стійка на витривала квітка. Білий верес символізує надію, бузковий - захоплення.
Квіти - це мова природи. Вона справжня та щира. Якщо пізнати символіку квітки, то можна самостійно обрати той стан та настрій, який бажаємо підкреслити або посилити завдяки ювелірним виробам зі справжніх квітів.
Флоріографія - символіка, що надається квітам для відображення тих чи інших настроїв і почуттів.
У Вікторіанську епоху мову квітів використовували для того, щоб сказати про свої таємні почуття. Мова квітів з'явилась на Сході. Знання про мову квітів потрапили до Європи завдяки нотаткам Обрі де ля Моттрея і леді Мері Уортлі Монтегю.
Вересень багатий на різні гарні квіти: жоржини, гладіолуси, айстри ... Але назву першому місяцю осені в українській і польській мовах дала  саме квітка верес: вересень (українська мова), wrzesień (польська мова)
Р.Л. Стівенсон нfписав відому баладу «Вересовий мед», яка розповідає про батька та сина, які готові були загинути, але зберегти таємницю рецепту вересового меду. Ця балада базується на народних переказах середини XV століття.
Верес дуже часто присутній у всесвітньо відомій літературі.  Верес піниться ліловим кольором у романі А.Дюма "Граф Монте Крісто" і в "Мертвих душах" М.В.Гоголя, у поемі Г.Ібсена "Пер Гюнт", в оповіданні А. Конан-Дойля "Собака Баскервілів". В літературній класиці кельтів в баладі Р.Л.Стівенсона «Вересовий мед» так ця квітка звеличена та описана, що ледь-ледь і читач відчує смак напою вересу. І Джейн Ейр пробирається крізь густі зарості вересу в книзі Ш. Бронте "Джейн Ейр".
Верес є національною квіткою Норвегії. Дикий верес популяризували у ХVIII столітті в Англії, а потім він став відомий в Голландії та Бельгії. Найбільша в світі колекція - 300 сортів вересу - знаходиться в Німеччині в місті Bad Zwischenahn.
У Шотландії верес займає особливе почесне місце. З його листя виробляли жовтий барвник для знаменитої шотландки, з якої шили пледи і кілти - національний одяг шотландців. Використовувався верес і у виробництві вересового єлю - традиційного шотландського міцного пива, перші згадки про який датуються II століттям до н. е. У Шотландії верес був зображений на гербі одного з кланів.
У старовинній шотландської легенді розповідається, що скромний верес був єдиною квіткою, яка погодилася на прохання Бога рости на голих схилах серед вітрів. За це верес був нагороджений невибагливістю, підвищеною витривалістю, природним зачаруванням, а також чудовим ароматом і відмінними медоносними якостями.
Верес заслужено вважають символом стійкості та витривалості.