Назва «імортеля» походить від латинського слова «Helichrýsum». За однією версією, назва походить від грецького слова «helix», що означає «кручений» та слова «chrysos», що означає «золото»; за іншою версією назва походить від слова «helios», що означає «сонце».
Імортеля є символом здоров'я, незламності, сили духу, пам'яті предків та їх допомоги у тяжкі часи.
Квіти - це мова природи. Вона справжня та щира. Якщо пізнати символіку квітки, то можна самостійно обрати той стан та настрій, який бажаємо підкреслити або посилити завдяки ювелірним виробам зі справжніх квітів.
Флоріографія - символіка, що надається квітам для відображення тих чи інших настроїв і почуттів.
У Вікторіанську епоху мову квітів використовували для того, щоб сказати про свої таємні почуття. Мова квітів з'явилась на Сході. Знання про мову квітів потрапили до Європи завдяки нотаткам Обрі де ля Моттрея і леді Мері Уортлі Монтегю.
Існує декілька легенд про імортелю. Слов'янська легенда свідчить про мудрість слов'янки та силу квітки.
Прийшла нібито жінка Авдотія до хана Батия і стала просити дозволити їй викупити брата з полону. Здивувався хан, чому жінка просить не за чоловіка, а за брата. Авдотія відповіла: «Заміж вийду, чоловік буде. Чоловік буде, син народиться. А брата вже мені ніде не взяти». В якості шани до мудрості жінки хан зірвав першу-ліпшу квітку і сказав - «Іди по моїй орді доки ця квітка не зів'яне. Тих рідних, кого встигнеш знайти, бери без викупу».
Довго жінка ходила по орді, багатьох людей врятувала від смерті. Квітка ставала гарнішою й гарнішою. І тоді люди дали назву ій – імортеля, що означає «безсмертник»  
Функціональне призначення імортелі є незаперечним. Ефірне масло використовується в парфумерній промисловості для створення парфумів. Деякі види імортелі - цінні лікарські рослини.
Важливо зазначити також, що зовнішій вигляд квітки має декілька варіантів. Квітка гарна, акуратна та дуже шанується в народних традиціях як «квітка предків».
Вважається, що вона посилює стійкість та силу духу людини.