У народі ромашку часто називають «луговим сонечком», а також «румянка». «Румянкою» называють тому що ромашка має приємний аромат стиглих яблук. 
Ромашка символізує юність, скромність та  чисте кохання.
Флоріографія - символіка, що надається квітам для відображення тих чи інших настроїв і почуттів.
У Вікторіанську епоху мову квітів використовували для того, щоб сказати про свої таємні почуття. Мова квітів з'явилась на Сході. Знання про мову квітів потрапили до Європи завдяки нотаткам Обрі де ля Моттрея і леді Мері Уортлі Монтегю.
Для нас звично, що ромашку пов'язують зі слов'янською душею. Однак не всі знають, що батьківщина цієї квіточки - Америка. Так-так! Лише після знаменитої подорожі Колумба Європа відкрила для себе ці ніжні квіти.
А ось назва квітки з'явилася в Римі - «romana», що і означає «римська».
Цікаво, що ромашка вважається особливою жіночою квіткою. У Римі її також називали «matrix», або «матка». З чим це пов'язано? Справа в тому, що саме ромашку використовували для підтримки жіночого здоров`я, вважаючи її незамінною супутницею краси.
А ось стародавні єгиптяни присвячували ромашку Ра-богу сонця. Це пов'язано з яскраво-жовтою серцевиною квітки, що нагадує денне світило.
Дивно! У германо-скандинавської міфології ромашку відносять до однієї з дев'яти священних трав, подарованих землі богом Одіном. Уявляєте, наскільки цінними вважаються ці тендітні квіточки ?!
В Україні з ромашкою пов'язана традиція ворожіння в ніч на Івана Купалу. Дівчата плели вінки і запускали їх у річку. Чий вінок допливе швидше - та дівчина першою вийде заміж. Якщо вінок розплітався - заміжжю цього року не бувати.
Існує гарне народне повір'я: там, де падає зірка, розквітає ромашка. Серцевина - жар зірки, а пелюстки - її промені.